Колись

А колись знайду стежину,
Що прямує до гори,
В невідомий шлях порину,
Не дотримуючись гри.

Все одно не бачив цілі,
Лиш за вітром прямував —
Проти нього всі безсилі,
Хто б коли що не казав.

Але зможу повернути
І зробити перший крок,
І в майбутнє зазирнути,
І позбавитись думок.

Зможу просто поспішати
За непізнанним життям,
І не хочу більше знати,
Ніж дізнаюся я сам…

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *