Прощавай

Помста всім дівчатам, що кидали мене >:-)

І
Знову ніч, на небі зорі,
Десь поділася журба,
Сяйво цих очей знайомих
Зазива.
Ти сідаєш біля мене,
Кажеш стільки теплих слів,
Але вже не зупинити
Мій спів.
Як завжди, не йде розмова, —
Я пірнаю в далину,
Знов співаю на півслова,
Бо тону.
Мене хвилі непомітні
Вже давно кудись несуть,
Я такий легкий, як вітер.
Бачиш світло? — зорі звуть
Мене.

ІІ
А ти тікаєш від реалій
Та знаходиш тіні мрій,
Я тебе не помічаю
В грі своїй.
Нерухомий час завівся,
Вже світанок настає,
І до серця мого промінь
Дістає.
Не барися, йди додому —
Залишайся в світі мрій,
Ми чужі, ми не знайомі —
Я не твій.
Ніч наступна нам підкаже,
Як же впоратись з цим всим,
Або знов на плечі ляже,
Час зупиниться — я з ним
Лишусь.

Забувай, забувай мене.
Прощавай, згодом біль мине.
 

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *